14.05.2020
Літ.чит.(укр.): Прочитати
казку.
Іван Франко — Фарбований лис (скорочено)
Стислий переказ, виклад змісту
Жив собі в одному лісі Лис Микита, хитрий-прехитрий. Скільки мисливці на
нього не полювали, він завжди втікав, оминав пастки, ще й товаришів застерігав
від небезпеки.
Надзвичайне везіння та хитрість зробили Лиса страшенно гордим. Він
похвалився перед друзями, що серед білого дня вкраде на базарі курку. Сказав —
треба зробити. Непомітно пробрався городами до середини міста, але коли
вискочив на вулицю, то його почули пси й кинулися до нього. Що робити? Куди
дітися? Лис побачив одчинені ворота й чкурнув туди. На подвір'ї стояла діжа з
фарбою. Йому нічого не залишалося, як пірнути в ту фарбу. Пси й не здогадалися,
бо від діжі йшов такий неприємний запах. Отже, Лис урятувався, але якою ціною!
Як йому в такому вигляді з'явитися на вулиці? Довелося так аж до самого вечора
сидіти, завмираючи від страху, що надійде господар-маляр.
Коли смеркло, Микита чимдуж чкурнув до лісу, ускочив у якусь нору та й
заснув. Уранці прокинувся в доброму настрої, подумав, що зараз підхожий час для
полювання, але, зиркнувши на себе, скрикнув і кинувся тікати з переляку. Та від
себе ж не втечеш!
Став він якимсь дивним і страшним звіром, синім-синім, укритим чи лускою,
чи їжаковими колючками, із хвостом, як довбня. Що лишень не пробував —
обтріпатися, обкачатися, обдряпати фарбу — нічого не виходить!
Де не взявся Вовчик-Братик. Як побачив нечуваного синього звіра — аж завив
з переляку й кинувся тікати. Звірі, що бачили Вовчика в такому стані,
здивувалися, стали розпитувати і, не добившись нічого, пішли в той бік, куди
показував Вовк. Побачили — і собі врозтіч. А Лис Микита, бачачи, яке враження
справив, подумав, що не так усе й погано. Пішов і сів посеред майдану, де всі
лісові мешканці збиралися. Незабаром позбігалося багато звірів, але підступити
бояться. Тоді Лис перший ласкаво до них заговорив. Він сказав, що Святий
Миколай виліпив його з небесної глини, назвав Остромислом і призначив царем над
усіма звірами. У звіринім царстві запанувала радість. Орли та яструби наловили
курей, вовки та ведмеді нарізали овець, телят і віднесли новому цареві. Той
узяв часточку собі, а решту віддав голодним. Усі хвалили царську доброту та
мудрість.
Лис Микита був добрим царем, жив на всьому готовому. І справедливість у
нього була, як звичайно у звірів: хто дужчий, той і правий, а хто слабший, той
ніколи не вигравав справи.
Жили собі звірі з новим царем, як і без нього: хто що зловив, те й їв; кого
спіймали, той гинув, а хто втік, той радів. Але всі були вдоволені, що мають
такого мудрого й не схожого на інших звірів царя. Лис Микита дуже беріг своє
синє хутро, боявся, щоб із нього не злізла фарба і його не впізнали.
Минув рік. Звірі вирішили відзначити ювілей і влаштували великий концерт.
Ведмеді ревли басом, вовки завивали соло. Але як молоді лисички в народному
вбранні задзявкотіли тоненькими тенорами, цар не зміг устояти. Він підняв морду
і задзявкотів по-лисячому. Що тут зробилося! Усі відразу впізнали Лиса. Люті за
обман, забувши про всі добродійства царя, звірі кинулися на Лиса й розірвали
його.
Критика, коментарі до твору, пояснення (стисло):
Літературна казка "Фарбований лис" написана І. Франком із
використанням не лише українського, а й світового фольклору, міфології. Лис був
хитрим і кмітливим, для свого звеличення він використав обман. А брехня завжди
колись викривається. Через це Лис і постраждав.
Рус.яз: Контрольная работа.
К.с. 161 упр.312(1,2,3,4,5)
выполнить все задания ,прислать на Viber.
Лит.чт.(рус): К.с.174-175
прочитать.
Основы здоровья:Просмотри
презентацию!
https://naurok.com.ua/prezentaciya-zdorovim-buti-kruto-16402.html
Комментариев нет:
Отправить комментарий